Sceloporus scalaris
| ?Sceloporus scalaris | |
|---|---|
Самиця S. scalaris | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Ігуаноподібні (Iguania) |
| Родина: | Фриносомові (Phrynosomatidae) |
| Рід: | Sceloporus |
| Вид: | S. scalaris |
| Біноміальна назва | |
| Sceloporus scalaris Wiegmann, 1828 | |
| Синоніми | |
| Tropidolepis scalaris | |
| Посилання | |
| Sceloporus scalaris | |
| Sceloporus scalaris | |
| 1055381 | |
| 173879 | |
| 64142 | |
| 43634 | |
Sceloporus scalaris (світлочерева купинна ігуана) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)[2]. Ендемік Мексики.
Довжина світлочеревої купинної ігуани (без врахування хвоста) становить 52-62 мм. Вони мають переважно сіре забарвлення, на шиї у них жовтий або оранжевий "комір", внутрішня сторона передніх кінцівок у них також жовта. У самців нижня частина тіла має більш яскраве забарвлення, тоді як у самиць нижня частина тіла є білою.
Світлочереві купині ігуани широко поширені в центральній Мексиці, на південь до гір Трансмексиканського вулканічного поясу, а також в горах Західної і Східної Сьєрра-Мадре. Вони живуть в саванах та на сухих луках, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Віддають перевагу невеликим ділянкам трави біля підніжжя скель. Є яйцеживородними.
- ↑ BirdLife International (2016). Sceloporus scalaris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 30 вересня 2023
- ↑ Sceloporus scalaris у Reptarium.cz Reptile Database
| Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |