Quercus havardii
| ?Quercus havardii | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Букові (Fagaceae) |
| Рід: | Дуб (Quercus) |
| Вид: | Q. havardii |
| Біноміальна назва | |
| Quercus havardii Rydb., 1901[1] | |
| Посилання | |
| Quercus havardii | |
| Quercus havardii | |
| 1151559 | |
| IPNI: | 215914-2 |
| 504711 | |
| 72420404 | |
| 2004432 | |
Quercus havardii — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік штатів Техас, Оклахома, Нью-Мексико, США. Видовим епітетом вшановано хірурга й ботаніка армії США Валері Гаварда (англ. Valery Havard).
Це низький листопадний кущ до 1.5 м над землею, а потужна підземна система горизонтальних стебел простягається на 5–6 м нижче поверхні, що підтримує та стабілізує динамічну систему дюн. Кора блідо-сіра, злегка борозниста. Молоді гілочки запушені, через 2 роки стають голими, іноді червоно-коричневими. Листки від еліптичних до ланцетних, 2.5–7.5 × 1.2–2.5 см, шкірясті; основа округла до клиноподібної; верхівка загострена іноді усічена; край цілий або грубо зубчастий, часто хвилястий; верх трохи волохатий, тьмяно-зелений; низ густо зірчасто-волохатий; ніжка листка запушена, завдовжки до 7 мм. Цвіте навесні. Жолуді поодинокі або парні, однорічні, майже сидячі або на ніжці до 10(18) мм; горіх коричневий, яйцюватий, 12–25 × 14–18 мм; чашечка від глибоко чашоподібної до келихоподібної, глибиною 10–12 мм × 15–25 мм завширшки, укриває 1/3–1/2 горіха[2][3][4].
Ендемік штатів Техас, Оклахома, Нью-Мексико[2].
Зростає на глибоких піщаних ґрунтах і рівнинах, включаючи піщані дюни; на висотах 500–1525 м[2].
Цей вид також забезпечує життєво важливе середовище проживання ящірці Sceloporus arenicolus, пташці Tympanuchus pallidicinctus, які внесені до списку вразливих у Червоному списку МСОП[2].
Популяціям Q. harvardii загрожує здебільшого зміна середовища існування через сільське господарство й інфраструктуру. Проблеми включають втрату середовища проживання через дороги та трубопроводи для нафтогазових галузей. Ця загроза призвела до значних змін середовища проживання; ці впливи включають ущільнення ґрунту; зниження стійкості мікроклімату; втрата середовища проживання; зниження якості середовища проживання; поділ екосистеми зі штучними прогалинами; різкі краї середовища проживання. Також Q. harvardii отруйний для худоби навесні і конкурує з травою, тому вид часто трактують як небажану рослину. Для знищення виду використовують гербіциди[2].
Сучасні методи відновлення середовища існування Q. havardii недостатні. Більша частина середовища існування дуба перебуває на приватних землях, що значно ускладнює охорону[2].
- ↑ The Plant List. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 15.10.2020. (англ.)
- ↑ а б в г д е Kenny L., Wenzell K. & Beckman E. (2020). Quercus havardii. The IUCN. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 15.10.2020. (англ.)
- ↑ Oaks of the World. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 15.10.2020. (англ.)
- ↑ Flora of North America. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 15.10.2020. (англ.)
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |