PIAT
| Projector, Infantry, Anti Tank | |
|---|---|
 | |
| Тип | Протитанковий гранатомет |
| Походження | Сполучене Королівство |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1942 — 1951 |
| Оператори | .svg?lang=uk){kind=small} Велика Британія, .svg?lang=uk){kind=small} Канада, .svg?lang=uk){kind=small} Австралія,  Нова Зеландія,  ПАР,  СРСР,  Ізраїль,  Єгипет,  Ірак,  Йорданія |
| Війни | Друга світова війна, Арабо-ізраїльська війна 1948 року |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Мілліс Джефферіс |
| Розроблено | 1942 |
| Виробник | Imperial Chemical Industries |
| Виготовлена кількість | 115 000 |
| Характеристики | |
| Вага | 15 кг |
| Довжина | 0,99 м |
| Набій | Кумулятивна граната (HEAT) |
| Вага набою | 1,2 кг |
| Калібр | 83 мм |
| Стволи | 1 |
| Дія | Пружинно-ударна |
| Дульна швидкість | 76 м/с |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 110 м |
| Максимальна | 320 м |
| Приціл | Діоптричний |
PIAT у Вікісховищі | |
PIAT або ПІАТ (англ. Projector, Infantry, Anti-Tank — дослівно піхотний протитанковий пусковий пристрій) — протитанковий гранатомет.[1] Був розроблений у Великій Британії в початковий період Другої світової війни майором Джефферісом на базі дослідної "Бомбардьє Блеккера" (Blacker Bombard). З 1943 року протитанковий гранатомет PIAT, що вироблявся англійською компанією Imperial Chemical Industries, масово поставлявся у війська Великобританії і країн Британської співдружності, де успішно застосовувався для боротьби з німецькою бронетехнікою і польовими укріпленнями. Гранатомет PIAT також поставлявся в СРСР. У порівнянні з сучасними йому системами (американська Базука, німецький Оффенрор) гранатомет PIAT мав як позитивні сторони (відсутність небезпечної зони ракетного вихлопу, що дозволяло стріляти з приміщень і укриттів, малу демаскуючу дію пострілу), так і негативні (більшу масу зброї і сильний відбій при стрільбі).
Після закінчення Другої світової війни PIAT застосовувався в локальних конфліктах (зокрема, в арабо-ізраїльській війні 1948), а також перебував на озброєнні армій країн — колишніх англійських домініонів, і ряду арабських країн, армії яких створювалися під впливом англійців (Йорданія, Єгипет, Ірак). Однак його швидко витіснили більш досконалі гранатомети. На озброєнні Армії Оборони Ізраїлю гранатомет протримався до другої половини 1950-х років. У британській армії PIAT зняли з озброєння в 1951 році.
Протитанковий гранатомет PIAT використовує оригінальну схему запуску, в якій "стволом" є порожнистий трубчастий хвостовик гранати. Перед пострілом граната закладається у відкритий лоток в передній частині гранатомета. Після натискання на спусковий гачок дуже масивний ударник спрямовується вперед, при цьому розташований в його передній частині довгий шток глибоко входить в хвостовик гранати аж до того моменту, коли передня частина ударника наколює капсуль вишибного патрона, розташованого в передній частині хвостової трубки гранати, відразу за бойовою частиною. Порохові гази з патрона штовхають гранату вперед, одночасно штовхаючи ударник назад. При цьому граната масою близько 1,2 кг покидає гранатомет зі швидкістю близько 80 м/с, а масивний ударник під дією відбою зводить свою бойову пружину і автоматично ставиться на бойовий взвод. Для ручного зведення ударника (перед першим пострілом або після осічки) стрільцю необхідно було впертися обома ногами в плечовий упор, розташований в задній частині трубчастого корпусу гранатомета, і вхопившись за велику спускову скобу, різко потягнути корпус зброї на себе. При цьому плечовий упор, пов'язаний стрижнем з ударником, витягувався з корпусу, зводячи ударник. Процедура ця вимагала прикладання чималих зусиль.
Сам гранатомет складався з трубчастого металевого корпусу, до якого спереду кріпився пусковий лоток для гранати, а знизу — рукоятки управління вогнем і спусковий механізм. Усередині корпусу розташовувалася потужна бойова пружина і масивний ударник. Прицільні пристосування мали вигляд мушки і діоптричного цілика з двома або трьома апертурами для дальностей 50, 80 і 110 або 70 і 100 ярдів. Для стрільби з упору гранатомет PIAT комплектувався складаною сошкою — опорою у вигляді літери «А» або перевернутої «Т». На потиличнику плечового упору, як правило, кріпився гумовий амортизатор відбою.
- ↑ Secret Warfare: Arms and Techniques of the Resistance by Pierre Lorain, adapted by David Kahn (1984), ISBN-10: 0856135860
- Протитанковий гранатомет «PIAT» 1943 р. Військова панорама. 10 квітня 2014. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 22 квітня 2014.
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |