Війна — складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, у якій домінує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя.
За визначенням К.фон Клаузевіца, «Війна є продовження політики іншими засобами»:::::::::::::::: Докладніше
До Європи вогнепальна зброя потрапила на початку XIV століття й отримала розвиток як облогова зброя у формі бомбард різних розмірів. Наприкінці XV століття європейці винайшли класичні гармати, мушкети й гарматні кораблі, що використовувались майже без змін до середини XIX століття. Висока вартість вогнепальної зброї та дорожнеча оборонних фортифікацій, здатних протистояти артилерії, призвели до становлення централізованих держав у Європі, які змогли колонізувати значні території по всьому світу.
Димний порох довгий час був єдиною вибухівкою, доступною людству. Лише в другій половині XIX століття почали з'являтись більш ефективні вибухові речовини, як-то бездимні порохи, пікринова кислота, ТНТ і динаміт. В наш час димний порох використовується лише у феєрверках та для поодиноких нішових завдань.
Т-80УД (шифр: «Береза», індекс ГБТУ: об'єкт 478Б) — радянський і український основний бойовий танк з родини Т-80. Розроблений Харківським конструкторським бюро машинобудування (ХКБМ) наприкінці 1980-х років. Танк є варіантом Т-80У, що замість газотурбінного двигуна мав дизельний двигун 6ТД-1, а також зенітну кулеметну установку з дистанційним керуванням.
Історія Т-80УД пов'язана з кількома процесами, які відбувались паралельно з початку 1970-х років. По-перше, ХКБД займалось створенням двигуна 6ТД-1 потужністю 1000 к.с. на заміну двигуну Т-64, який на той момент вичерпав свій потенціал форсування. По-друге, ХКБМ розробляло Т-64 з новітніми комбінованою бронею та системою керування вогнем. По-третє, міністр оборони СРСР Дмитро Устинов прагнув уніфікувати виробництво танків, розгорнувши випуск Т-80 з ГТД на майже всіх танкових заводах. Так було створено Т-80У, а проблеми з ГТД призвели до того, що дизельний двигун не втратив актуальності й харківський 6ТД-1 став альтернативною силовою установкою.
Танк прийнято на озброєння 1987 року, виробництво відбувалось на ХЗТМ в СРСР, завершивши 20-річне виготовлення танків Т-64. Після розпаду СРСР танк виготовляли вже в Україні на експорт для Пакистану протягом 1997—1999 років. Всього виготовлено 300—700 танків за часів СРСР і понад 175 в Україні, що стало одним із найбільших контрактів у історії українського ОПК. Т-80УД також ліг в основу українського танка Т-84.:::::::::::::::: Докладніше.
Elefant (укр.Елефант) — німецький важкий винищувачів танків періоду Другої світової війни. Також відомий як Ferdinand. Ця бойова машина, озброєна 88-мм гарматою, була одним з найбільш сильно озброєних та потужно броньованих представників німецької бронетехніки того періоду. Попри свою нечисленність, вона стала одним з найвідоміших представників класу самохідних гармат, з нею пов'язано багато легенд.
САУ «Фердинанд» була розроблена в 1942—1943 роках, будучи багато в чому імпровізацією на базі шасі неприйнятого на озброєння важкого танкаTiger (P) розробки Фердинанда Порше. Початково САУназивалась«Фердинанд» на честь Фердинанда Порше. В радянській історіографії вкоренилась саме ця назва, хоча вже 1943 установку було перейменовано в Elefant указом Гітлера/ Дебютом «Фердинанда» стала Курська битва, де бронювання цієї САУ продемонструвало свою малу уразливість для вогню радянської основної протитанкової та танкової артилерії. Надалі ці машини брали участь у боях на Східному фронті і в Італії, закінчивши свій бойовий шлях у передмістях Берліна.::::::::::::Докладніше
Мурована корона (лат.corona muralis) — корона або головний убір, що представляє міські стіни або вежі. У класичну античність це була емблема богів-покровителів міста, а серед римлян — військова прикраса. Пізніше корона перетворилася на символ європейської геральдики, переважно для міст і селищ, а в ХІХ–ХХ століттях використовувалася в деяких республіканських геральдиках.
Корона міста стала давньоримською військовою нагородою. «Мурована корона» була золотим вінком, або золотим колом, призначеним для нагадування зубчастого кренеляжу, даруваного солдату, який першим піднявся на стіну обложеного міста чи фортеці, щоб успішно розмістити штандарт (прапор) атакуючої армії. Римська настінна корона була виготовлена із золота та прикрашена вежами, як і її пізніша геральдична версія. Оскільки це була одна з найвищих військових нагород, її присуджували заявникові лише після ретельного розслідування. Rostrata — настінна корона, що складається з ростр орієнтовних захоплених кораблів, була призначена в якості морського призу перших в інтернаті партії, схожий на морську корону.:::::::::Докладніше
У травні 1212 року, коли німецьке народне військо пройшло через Кельн, у його лавах налічувалося близько двадцяти п'яти тисяч дітей та підлітків, які прямували до Італії, щоб звідти морем досягти Палестини. У хроніках XIII століття понад п'ятдесят разів згадується цей похід, який отримав назву «Хрестового походу дітей». На жаль, результат цього походу був трагічний — більшість дітей або померли від голоду та холоду, або були продані в рабство.
У 1249 році солдат з Болоньї втік у Модену, захопивши старий дубовий цебер, з якого напував свого коня. Влада Болоньї зажадала видати їм не дезертира, а відро. Отримавши відмову, Болонья почала проти Модени війну, що тривала 22 роки і супроводжувалася значними руйнуваннями. А відро досі залишається в Модені і зберігається в одній із веж міста.
Під час Другої світової війни США не оголосили війну двом державам, які фактично є союзниками гітлерівської Німеччини та імперської Японії — Таїланду та Фінляндії.
У Другій світовій війні японські офіцери, які загинули у бою, посмертно підвищувалися у званні.
Італійські артилеристи на поштовій листівці 1936 року
Друга італо-ефіопська війна — війна між Італійським королівством та Ефіопською імперією, підсумком якої стала анексія Ефіопії й проголошення разом з Еритреєю та Італійським Сомалі колонії Італійська Східна Африка. В Ефіопії це часто називають просто Італійське вторгнення (амх.ጣልያን ወረራ, трансліт.Ṭalyan warära; ором. Weerara Xaaliyaanii), а в Італії як Ефіопська війна (італ.Guerra d'Etiopia). Ця війна продемонструвала неспроможність Ліги Націй, членами якої були як Італія, так і Ефіопія, в урегулюванні міжнародних конфліктів. У цій війні італійськими військами широко застосовувалась заборонена хімічна зброя: іприт і фосген.
Вважається передвісницею Другої світової війни (поряд із громадянською війною в Іспанії).
Перемога у війні зробила Муссоліні однією з найбільш видатних та значущих фігур європейської політики й показала силу «італійської зброї», вона ж змусила його переоцінити свої сили та втрутитись до війни з Грецією, що завершилась плачевно.::::::::Докладніше
Хронологія битви за Атлантику — послідовність подій, які відбувалися у хронологічному порядку за часом, розпочинаючи з підготовки та розгортання визначеного компоненту німецького надводного та підводного флоту в Атлантичному океані та прилеглих морях напередодні Другої світової війни до подій, що ознаменували завершення війни.::::::::Докладніше
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.
Військовий портал 
.jpg?lang=uk)
.jpg?lang=uk)
.jpg?lang=uk)
.svg?lang=uk){kind=small}
